Уривок з 5-го розділу
книги «Анонімні Алкоголіки»
ЯК ВОНО ДІЄ
Нам рідко доводилося бачити людину, яка чітко йшла нашим шляхом і зазнала невдачі. Не одужують лише ті люди, котрі не можуть або не хочуть повністю присвятити себе цій простій програмі. Зазвичай, це чоловіки та жінки, які органічно нездатні бути чесними перед собою. Такі нещасні є. Вони не винні; здається, вони такими народилися. Вони за своєю природою нездатні збагнути і розвинути такий спосіб життя, який вимагає невідхильної чесності. Ймовірність їх одужання є нижчою за середню. Є і такі, що страждають від серйозних емоційних і психічних розладів, але багато з них видужують, якщо вони мають здатність бути чесними.
Наші історії розкривають в загальному, якими ми були, що трапилось і якими ми є тепер. Якщо ви вирішили, що хочете мати те ж, що і ми, і ви готові піти на все заради цього – тоді ви готові робити певні кроки.
Деяким з них ми опиралися. Ми думали, що зможемо знайти легший і не настільки тернистий шлях. Але не змогли. Зі всією серйозністю, на яку ми здатні, благаємо вас бути безстрашними і старанними з самого початку. Деякі з нас намагалися триматися своїх старих уявлень, однак результату не було, поки ми повністю не відмовилися від них.
Пам’ятайте, що ми маємо справу з алкоголем – хитрим, бентежним, могутнім! Без допомоги нам його не здолати. Але є Хтось всесильний – це Бог. Нехай Ви знайдете Його тепер!
Напівзаходи нічого нам не дали. Ми стояли в переломні точці. Відкинувши все, ми попросили Його захисту й опіки.
Ось зроблені нами кроки, які пропонуються, як програма одужання:
1. Ми визнали, що ми були безсилими перед алкоголем, що наше життя стало некерованим.
2. Прийшли до віри, що Сила, могутніша за нас, може повернути нам здоровий розум
3. Прийняли рішення передати свою волю і своє життя під опіку Бога, як ми розуміли Його.
4. Зробили ретельну та безстрашну моральну інвентаризацію самих себе.
5. Визнали перед Богом, перед собою та іншою людиною справжню природу своїх помилок.
6. Були повністю готові до того, щоб Бог усунув всі ці вади характеру.
7. Покірно попросили Його усунути наші недоліки.
8. Склали список усіх людей, кому ми заподіяли кривду, і сповнились бажанням відшкодувати всім їм завдані збитки.
9. Особисто відшкодовували заподіяну цим людям кривду, де тільки можливо, крім тих випадків, коли це могло зашкодити їм або іншим.
10.Продовжували робити особисту інвентаризацію, і коли ми були неправі, відразу визнавали це.
11.Шляхом молитви і медитації шукали покращення свого свідомого контакту з Богом, як ми розуміли Його, молячись лише про пізнання Його волі щодо нас і силу виконати її.
12.Отримавши духовне пробудження, в результаті виконання цих кроків, ми намагалися донести цю звістку до алкоголіків і застосовувати ці принципи в усіх своїх справах.
Багато хто з нас вигукнув: “Що за вимоги! Я не зможу слідувати їм до кінця.” Не впадайте у відчай. Ніхто з нас не зміг бездоганно дотримуватися цих принципів. Ми ж не святі. Справа в тому, що ми хочемо духовно розвиватися. Викладені принципи є керівництвом до прогресу.
Ми прагнемо до духовного прогресу, а не до духовної досконалості…
