Анонімні алкоголіки  – вільна громада людей, які звільнилися від алкоголізму.

Коли сім’я стає залежною від цієї хвороби, коли сам пияка та оточуючі вже у відчаї, звільнилися від алкоголізму здається неймовірним, але це реальний спосіб взаємної допомоги. Однак це не панацея, тільки 30% із тих, що вступили на шлях оздоровлення, залишаються стабільно тверезими і ще 30% зриваються, але вміють самі увійти в ремісію.

Реальну підтримку цій хворій частині суспільства надають громадські організації, спираючись на досвід товариства Анонімних алкоголіків – АА. Програма 12 кроків АА, подолання алкоголізму була заснована в 1935 р. в США. Алкоголізм, що поєднує нездоланний фізичний потяг із психічною одержимістю, – хвороба, від якої неможливо вилікуватися повністю.

Сьогодні в Україні 140 груп АА успішно допомагають людям, що перебувають у відчаї, але усвідомлюють (!) свою хворобу, почати нове життя. Про власний досвід розповідають на зустрічах, як зуміли  перетворити себе. Кожен із них своїм шляхом прийшов до товариства таких же людей.

Олександр бачив свою проблему, але вважав, що п’є, як і всі друзі. «Півкраїни п’є і не вірить, що є алкоголіком». «Самому прийти в товариство АА важко, потрібен «примус», але твердий і спокійний, від сім’ї. Допомогла дружина, сказавши врешті-решт – «Усе!»»

Олександр вважає, що ця програма додає оптимізму, оскільки людина починає розуміти, що є вищі духовні могутні сили, які допомагають людині знайти правильний шлях.

Тетяна розповіла історію свого сина, котрий почав пити ще в 16 років: «Відчувала сором, страх, крах життя. Як допомогти синові? Випробувавши всі способи, дізналася про програму «Анонімні сім’ї». Зустрічі та бесіди в групі таких же людей допомогли змінитися самій та зрозуміти – нічого не можна зробити за іншого. Почавши «лікувати» свою хворобу співзалежності, через кілька років побачила свою дитину в групі АА».

В кінці лютого пройшов мвятковий форум анонімних алкоголіків. Алкоголіків, що ведуть тверезий стиль життя. В залі зібралися елегантні дами, коректні чоловіки середнього віку та молоді. Більше 700 чоловіків та жінок зі всієї України  та суміжних країн. На сцену один за одним виходили різні люди, щоб повідати про свій вибір нового життя, про те, як «отримали ковток повітря». Кожен виголошував: «Доброго дня, я алкоголік Петро, Наталя, Марина, Сергій…», і зал єдиним духом, як злагоджений хор, відповідав: «Привіт, Петро, Наталя…» І було в цьому вітанні із залу стільки щирості та привітності, що ставало зрозуміло – це сім’я.

Ця сім’я прагне повідомити тим, хто ще страждає, що є надія. Молода миловидна жінка сказала: «Я піднялася на сцену, щоб подивитися в сад ваших очей. Спасибі, я твереза, я живу».