Питання і відповіді про «Товариство Анонімних Алкоголіків»
Мільйони людей ймовірно чули або читали про Товариство Анонімних Алкоголіків з часу його заснування у 1935 році. Дехто відносно обізнаний з програмою одужання від алкоголізму, що допомогла понад 2 000 000 проблемним пиякам. Інші мають лише нечітке уявлення, що АА є організацією, котра якимось чином допомагає п’яницям кинути пити.
Ця брошура призначена для тих, хто цікавиться АА для себе, заради товариша чи родича, або ж просто тому, що хоче отримати більше інформації про це незвичайне Товариство. Тут вміщені відповіді на багато специфічних запитань, заданих про АА в минулому. Вони доповнюють розповідь про вільно організоване товариство чоловіків і жінок, які мають одне велике спільне зацікавлення: бажання залишатися тверезими самим та допомогти іншим алкоголікам, які шукають допомоги, у вирішенні своєї проблеми пиття.
Тисячі чоловіків і жінок, що прийшли до АА за останні роки, не є альтруїстичними благодійниками; їхнє завзяття і бажання допомогти іншим алкоголікам можна назвати просвітленим егоїзмом. Члени АА визнають, що їхня власна тверезість у значній мірі залежить від підтримання контакту з алкоголіками.
Після ознайомлення з цією брошурою, у вас можуть бути запитання, які очевидно, неповно висвітлені у такому короткому огляді. У районах багатьох великих міст групи АА мають центральний чи міжгруповий офіс, зареєстрований у телефонній книзі в розділі «Анонімні Алкоголіки». Там вас можуть направити на найближчі збори АА, де члени з радістю дадуть вам додаткову інформацію. У менших спільнотах можна знайти телефон окремої групи. Якщо поблизу вас немає групи АА, то без вагання пишіть на адресу: Вох 459 Grand Central Station, New York, NY 10163.
Контакти товариства Анонімних Алкоголіків в Україні:
Український Центр Обслуговування АА
Тел.: +38(096) 527-8752; +38(099) 928-9378;
E-mail: aa.ua.gso@gmail.com. www.aa.org.ua
Можете бути впевнені, що вашу анонімність буде захищено.
–
Алкоголізм і Алкоголіки
Ще донедавна алкоголізм вважався моральною проблемою. Сьогодні багато-хто розглядає його як проблему здоров’я. Для кожного проблемного п’яниці він назавжди залишиться глибоко особистою справою. Алкоголіки, які приходять до АА, часто задають запитання, що стосуються їхнього власного досвіду, їх власних страхів і їх власних надій на кращий спосіб життя.
Що таке алкоголізм?
Існує багато різних думок стосовно того, що насправді являє собою алкоголізм.
Найбільш раціональним поясненням для більшості членів АА є те, що алкоголізм — це хвороба, прогресуюча хвороба, котру ніколи не можна вилікувати, але котру, як і деякі інші хвороби, можна зупинити. Просуваючись на один крок вперед, багато членів АА відчувають, що дана хвороба є поєднанням фізичної чутливості до алкоголю та психічного потягу до пиття, яких, незалежно від наслідків, не можна подолати лише силою волі.
Перед тим, як довіритися АА, багато алкоголіків, нездатних кинути пити, вважали себе морально слабкими, а можливо і психічно неврівноваженими людьми. Загальна ідея АА полягає в тому, що алкоголіки — це хворі люди, які можуть одужати, якщо будуть дотримуватися простої програми, що виявилася успішною для більш як півтора мільйона чоловіків і жінок.
При алкоголізмі не є аморальним те, що людина хвора. На цій стадії власне бажання не відіграє ролі, бо страждалець втратив здатність вибору щодо, алкоголю. Важливо визнати факти своєї хвороби і скористатися запропонованою допомогою. Також повинно бути присутнім бажання одужати. Досвід показує, що програма АА буде працювати для всіх алкоголіків, які є щирими у своїх зусиллях кинути пити; і вона, звичайно, не спрацює для тих, хто ще остаточно не переконався, що хоче кинути.
Як я можу сказати, чи я дійсно алкоголік?
Тільки ви самі можете вирішити це. Багатьом теперішнім членам АА раніше говорили, що вони не алкоголіки, і лише потребують більше сили волі, зміни оточення, більше відпочинку або кілька нових улюблених занять для того, щоб виправитися. Ці люди, нарешті, звернулися до АА, тому що глибоко в душі вони відчули, що алкоголь засмоктав їх, і вони були готові спробувати все, що може звільнити їх від примусу пити.
Декотрі з цих чоловіків та жінок мали жахливий досвід з алкоголем перед тим, як стали готовими визнати, що їм не можна пити. Вони ставали покидьками, крали, брехали, обманювали і навіть убивали в той час, коли пили. Вони використовували своїх роботодавців і кривдили свої сім’ї. Вони були зовсім ненадійними у стосунках з іншими людьми. Вони вичерпали свій матеріальний, психічний і духовний запас.
Багато інших людей, з менш трагічними долями, також звернулися до АА Їх ніколи не ув’язнювали і не госпіталізували, їхнє надмірне пиття могло бути непоміченим для їх найближчих родичів і друзів. Але вони знали достатньо про алкоголізм, як прогресуючу хворобу, щоб налякатись. Вони вступили до АА, поки не було запізно.
В АА існує приказка, що неможливо бути трошки алкоголіком, або ви є ним, або ні. І тільки сама людина може сказати, чи алкоголь став некерованою проблемою.
Чи може алкоголік коли-небудь знову випити «нормально»?
Наскільки це можна визначити, то жоден з тих, хто став алкоголіком, ніколи не перестає бути алкоголіком. Сам факт утримання від алкоголю місяцями, чи навіть роками, ніколи не давав алкоголікові права пити «нормально» чи «культурно». Як тільки людина переступила межу від сильного до безвідповідального пиття алкоголю, стає очевидним те, що відступу назад немає. Мало хто з алкоголіків свідомо намагається довести себе до біди пияцтвом, але біда здається неминучим наслідком пиття алкоголіка. Після певного періоду утримання, алкоголікові може здатися безпечним спробувати кілька кухлів пива або кілька склянок легкого вина. Це може помилково призвести людину до пиття лише під час їжі. Але від такого недалеко до повернення назад до старого способу надмірного пиття, незважаючи на всі зусилля обмежитись лише помірним, «культурним» питтям.
Відповідь, що базується на досвіді АА, стверджує: якщо ви алкоголік, то ви ніколи не зможете контролювати своє пиття у будь-який проміжок часу. Отже, залишаються два шляхи: дозволити, щоб ваше пиття з кожним разом погіршувалося, з усіма шкідливими наслідками, або ж зовсім кинути пити і виробити новий спосіб тверезого конструктивного життя.
Хіба член АА не може випити навіть пива?
Звичайно, в АА немає примусу, і ніхто не контролює членів, щоб визначити, чи вони щось випивають. Відповідь на це запитання полягає у тому, що якщо людина є алкоголіком, то їй не можна ризикувати брати алкоголь в будь-якій формі. Алкоголь є алкоголем; чи це мартіні, віскі з содовою, бурбон з водою, бокал шампанського, або ж малий кухоль пива. Дуже ймовірно, що для алкоголіка однієї чарки алкоголю в будь-якій формі забагато, а двадцяти — замало.
Щоб зберегти тверезість, алкоголіки просто мусять уникати алкоголю, незалежно від того, яку кількість, суміш чи концентрацію, на їхню думку, вони можуть контролювати.
Зрозуміло, що мало-хто нап’ється від однієї-двох пляшок пива. Алкоголік знає про це, як і будь хто інший. Але алкоголіки можуть переконати себе, що вони лише вип’ють два або три пива, а тоді не будуть пити решту дня. Іноді вони дійсно можуть дотримуватися цієї програми впродовж декількох днів чи тижнів. Нарешті, вони вирішують, що оскільки вже п’ють, то можуть «добре впоратись з цим». Отже, вони збільшують споживання пива чи вина, або переключаються на міцні напої. І знову вони опиняються там, звідки починали.
Я можу залишатися тверезим досить довго між запоями; як я можу знати, чи мені потрібні АА?
Більшість членів АА скажуть, що саме те, як ви п’єте, а не як часто, визначає, чи ви є алкоголіком, чи ні. Багато проблемних п’яниць можуть не пити тижнями, місяцями, а іноді й роками між приступами запою. В періоди тверезості вони можуть зовсім не думати про алкоголь. Вони здатні вживати чи уникати алкоголю без жодних розумових чи емоційних зусиль, і вони віддають перевагу уникати його.
Потім, з незрозумілих причин, або зовсім без причини, вони зриваються і запивають.
Вони нехтують роботою, сім’єю та іншими громадянськими і суспільними обов’язками. Пияцтво може тривати одну ніч, або ж може затягнутися надовго. Після нього п’яниця звичайно ослаблений, сповнений каяття і налаштований ніколи більше не допустити цього знов. Але все це повторюється знов.
Такий вид «періодичного» пиття є руйнівним не лише для оточуючих, але і для самого п’яниці. Він або вона не можуть зрозуміти, чому так мало інтересу до алкоголю в періоди між запоями, і так мало контролю над ним, коли починаєш пити.
Періодичний п’яниця може бути або не бути алкоголіком. Але якщо пиття стало неконтрольованим, і періоди між запоями стають коротшими, то можливо, настав час подивитися на проблему відверто. Якщо людина готова визнати, що є алкоголіком, то зроблено перший крок до постійної тверезості, набутої тисячами членів АА.
Люди кажуть, що я не алкоголік. Але здається, що моє пиття стає щораз гіршим. Чи слід мені приєднатися до АА?
Родичі, друзі і лікарі запевняли багатьох членів АА під час їхнього пиття, що вони не алкоголіки. Такий алкоголік, зазвичай, ускладнює проблему своїм небажанням реалістично поглянути на факти пиття. Не будучи цілком відвертим, проблемний п’яниця ускладнює для лікаря надання будь-якої допомоги. По суті, вражаючим є те, що так багато лікарів змогли розпізнати типові вигадки проблемних п’яниць і поставити правильний діагноз.
Не можна занадто часто підкреслювати, що важливе рішення: “чи я алкоголік?” – мусить бути прийняте самим п’яницею. Тільки він або вона, а не лікар, сім’я чи друзі, можуть зробити це. Але якщо рішення прийняте, то половину битви за тверезість виграно. Якщо ж вирішення цього питання передається іншим, то алкоголік може без потреби натикатися на небезпеку і злидні від неконтрольованого пиття.
Чи може людина досягти тверезості сама по собі, читаючи літературу АА?
Дехто перестав пити після прочитання книги «Анонімні Алкоголіки», — «Великої Книги АА», в якій викладено основні принципи програми одужання. Але майже всі з тих, хто мав намір зробити це швидко, шукали інших алкоголіків, щоб поділитися з ними своїм досвідом і тверезим способом життя.
Програма АА найкраще діє на окрему особу при умові визнання і прийняття її як програми, що залучає інших людей. Працюючи з іншими алкоголіками у місцевій групі АА, проблемні п’яниці, безумовно, краще пізнають свою проблему і шляхи її подолання. Вони опиняються серед людей, котрі діляться своїм минулим досвідом, своїми теперішніми проблемами і своїми надіями. Вони втрачають почуття самотності, яке відігравало значну роль у їхній потребі пити.
Хіба не будуть усі знати, що я алкоголік, якщо я прийду в АА?
Анонімність є і завжди була основою програми АА Більшість членів, після перебування деякий час в АА, не мають особливих заперечень, якщо десь промайне чутка про те, що вони вступили до товариства, яке надає їм можливість залишатися тверезими. Традиційно, члени АА ніколи не розкривають свій зв’язок з рухом у пресі, в ефірі чи через будь-які засоби масової інформації. І ніхто не має права порушити анонімність іншого члена.
Це означає, що новачок може звернутися до АА з упевненістю, що жоден з його нових друзів не порушить таємниць відносно його чи її проблеми пиття. Старші члени групи розуміють, як почуває себе новачок. Вони пам’ятають свої власні страхи бути публічно названим «алкоголіком» — словом, яке наводить жах.
Перебуваючи в АА, новачки можуть посміхатися над своїми колишніми тривогами про те, що стане загально відомо, що вони перестали пити. Коли алкоголіки п’ють, то чутки про їхні витівки поширюються з дивовижною швидкістю. Більшість алкоголіків отримали репутацію гірких п’яниць до часу свого вступу в АА. Їхнє пиття, за малим винятком, не було ні для кого секретом. За таких обставин було б дивним, якби добра новина про постійну тверезість алкоголіка також не викликала коментарів.
Незалежно від обставин, ніхто не має права розкривати зв’язок новачка з АА, крім нього самого, і то лише таким чином, щоб це не зашкодило Товариству.
Як мені справлятися у бізнесі, де я повинен мати багато суспільних контактів, якщо я не п’ю?
Світське пиття тепер стало прийнятою частиною ділового підприємництва в багатьох галузях. Для багатьох зустрічей з теперішніми і потенційними клієнтами вибирається час, коли коктейлі або міцні напої здаються цілком доречними. Багато теперішніх членів АА могли б охоче визнати, що часто залагоджували важливі справи в барах, коктейль-барах, готельних номерах чи навіть на приватних забавах.
Однак вражає, скільки великих справ можливо здійснити без допомоги алкоголю. Таким же несподіваним для багатьох алкоголіків є відкриття, що багато визнаних лідерів бізнесу, промисловості, професійного життя і мистецтва досягли успіху, не залежачи від алкоголю.
По суті, багато з тих, хто тепер тверезий в АА, визначають, що використовували «ділові контакти» як одне із виправдань для пиття. Тепер, коли вони вже більше не п’ють, то бачать, що дійсно можуть зробити набагато більше. Тверезість не стала перешкодою у їхній здатності завойовувати друзів і впливати на людей, котрі могли би сприяти їх економічному успіху.
Це не означає, що члени АА раптом уникають своїх друзів чи ділових партнерів, які п’ють. Якщо товариш хоче один-два коктейлі перед обідом, то член АА, звичайно, п’є щось безалкогольне: каву чи один із улюблених соків. Якщо члена АА запрошують на коктейльний вечір, влаштований з ділових причин, то, звичайно, немає вагання – йти чи не йти. З досвіду алкоголік знає, що більшість гостей зайняті своєю власною випивкою і навряд чи особливо цікавляться, що п’ють інші.
Починаючи гордитися якістю і кількістю зробленої на службі роботи, новачок в АА бачить, що результат, у більшості видів бізнесу, залежить від виконання. Це не завжди було очевидним під час пиття. Можливо, тоді алкоголік був переконаний, що чарівність, дотепність, і товариськість є основними ключами до ділового успіху. Якщо ці риси безсумнівно корисні для людини, яка може контролювати своє пиття, то їх недостатньо для алкоголіка, бо він схильний під час пиття надавати їм набагато важливішого значення, ніж вони того заслуговують.
Чи дасть щось АА для людини, яка дійсно «скотилася до дна»?
Досвід показує, що АА дає користь майже всім, хто дійсно хоче перестати пити, незалежно від економічного чи соціалього стану людини. Сьогодні серед своїх членів АА налічує багатьох з тих, хто збився з дороги, був ув’язнений чи перебував в інших громадських установах.
Знедолені і нещасні люди не мають жодних перешкод у приході до АА. Їхня головна проблема, та, що зробила життя неконтрольованим, є ідентичною основній проблемі будь-якого іншого члена АА. Цінність члена АА не визначається одягом, красномовством, величиною (чи наявністю) банківського заощадження. Єдиною умовою, яка береться до уваги в АА — це те, чи дійсно новачок хоче кинути пити. Якщо таке бажання є, то людину радісно приймуть. Може статися, що найдраматичніша історія пиття, розказана новим членом, буде завершена вражаючою кількістю людей з подібними долями і досвідом.
Чи вступають до АА алкоголіки, які вже ведуть тверезий спосіб життя?
Більшість чоловіків та жінок звертаються до АА, коли вони питтям досягають свого дна. Але це не завжди так. Ряд людей вступили до Товариства довший час після того, коли вони випили, як сподівалися, востаннє. Один чоловік, який визнавав, що алкоголь не можна контролювати, не пив шість чи сім років перед тим, як став членом АА. Самонав’язана тверезість не була щасливим відчуттям. Зростаюче напруження і ряд сварок через дурниці буденного життя ледь не призвели його до подальших експериментів з алкоголем, коли приятель запропонував йому спробувати АА. З того часу ця людина є членом вже багато років і заявляє, що немає порівняння між сьогоднішньою щасливою тверезістю і вчорашньою тверезістю, в основі якої був жаль до самого себе.
Інші люди розповідають те ж саме. Не дивлячись на те, що вони знають, що можна залишатися похмуро тверезим впродовж значних періодів часу, вони кажуть, що для них набагато легше досягти тверезості і зміцнювати її, зустрічаючись і працюючи з іншими алкоголіками в АА. Як і більшість членів людського суспільства, вони вбачають мало сенсу у свідомому ускладненні речей. Діставши вибір тверезості з АА чи без нього, вони свідомо обирають АА.
Чому АА зацікавлене проблемними питущими?
Члени АА мають егоїстичний інтерес у наданні допомоги іншим алкоголікам, котрі ще не досягли тверезого способу життя. По-перше, вони знають з досвіду, що така діяльність, відома як «Робота Дванадцятого Кроку», допомагає їм самим залишатися тверезими.
Їхнє життя тепер сповнене великим інтересом і захопленням. Дуже імовірно, що згадки про свій власний минулий досвід допомагають їм уникати надмірної самовпевненості, яка могла б призвести до рецидиву.
Яким би не було пояснення, але члени АА, котрі добровільно віддають свій час і зусилля, щоб допомогти іншим алкоголікам, рідко непокояться збереженням свого власного тверезого способу життя.
Члени АА прагнуть допомогти проблемним питущим і з іншої причини: Це дає їм слушну нагоду, щоб відплатити борг тим людям, хто допоміг їм. Це єдиний практичний спосіб, у який людина може сплатити свій борг перед АА. Член АА знає, що тверезість не можна купити або взяти надовго в оренду. Проте член АА знає, що новий спосіб життя без алкоголю можна мати за проханням, якщо цього чесно захочеш і охоче розділиш з тими, хто йде позаду.
Традиційно, АА ніколи не «вербує» членів, ніколи не наполягає, щоб хтось став членом, і ніколи не просить і не приймає сторонніх коштів.
Товариство АА
Якщо новачок переконався, що він (чи вона) є алкоголіком, і що АА, можливо, зможе йому допомогти, тоді, як правило, з’являється ряд специфічних запитань про природу, структуру та історію самого руху. Ось деякі з найбільш загальних запитань.
Що таке «Товариство Анонімних Алкоголіків»?
Є два практичні способи описати АА Перший з них — це знайомий виклад намірів і цілей:
« Анонімні Алкоголіки – це товариство чоловіків та жінок, які діляться один з одним своїм досвідом, силою і надією, щоб вони могли вирішити свою спільну проблему та допомогти іншим одужати від алкоголізму. Єдиною вимогою для членства є бажання кинути пити. Немає вступних або обов’язкових внесків для членства в АА; ми утримуємо самі себе через наші власні пожертвування. АА не пов’язане з будь-якою сектою, віросповіданням, політикою, організацією чи установою; не бажає брати участі в будь-яких суперечках, не підтримує та не виступає проти будь-яких справ. Наша головна мета – залишатися тверезими та допомагати іншим алкоголікам досягти тверезості».
«Спільною проблемою» є алкоголізм. Чоловіки і жінки, які вважають себе членами АА, є і завжди будуть алкоголіками, навіть якщо в них можуть бути ще й інші згубні звички. Вони нарешті визнали, що більше не можуть вживати алкоголь у будь-якій формі; тепер вони цілком уникають його. Важливим є те, що вони не намагаються подолати цю проблему самостійно. Вони виносять її на обговорення з іншими алкоголіками. Цей обмін «досвідом, силою і надією», безумовно, є основним елементом, що дозволяє їм жити без алкоголю і, в більшості випадків, навіть без бажання випити.
Другий спосіб описати «Анонімних Алкоголіків» — це окреслити структуру Товариства. Чисельно АА складається з більш ніж 2 000 000 чоловіків і жінок у 170 країнах. Ці люди зустрічаються в місцевих групах чисельністю від кількох колишніх п’яниць – у деяких місцевостях, до багатьох сотень їх – у більших поселеннях.
У густонаселених великих містах і їх околицях можуть бути десятки сусідніх груп, кожна з яких регулярно проводить свої власні збори. Багато зборів АА відкриті для громадськості, однак деякі групи проводять і «закриті збори», де членів заохочують до обговорення проблем, які можуть мало цікавити неалкоголіків.
Місцева група є серцевиною Товариства АА. Її відкриті збори радо вітають алкоголіків і членів їх родин в атмосфері дружелюбності і допомоги. Тепер є понад 114 000 груп у цілому світі, включаючи сотні груп у лікарнях, в’язницях та інших установах.
Як виникло АА?
«Анонімні Алкоголіки» виникли в Акроні у 1935 році, коли мешканець Нью-Йорка, що перебував там у справах і вперше за довгий час був тверезим, шукав іншого алкоголіка. За декілька місяців свого тверезого способу життя мешканець Нью-Йорка помітив, що його бажання випити зменшувалося, коли він намагався допомогти іншим п’яницям стати тверезими. В Акроні його направили до місцевого лікаря, який мав проблему з питтям. Працюючи разом, бізнесмен і лікар побачили, що їхня здатність залишатися тверезими безпосередньо залежить від величини допомоги і заохочення, наданих іншим алкоголікам.
За чотири роки новий рух, будучи ще безіменним і не маючи жодної організації чи описової літератури, повільно розростався. Групи були створені в Акроні, Нью-Йорку, Клівленді та в деяких інших центрах.
У 1939 році, з публікацією книжки «Анонімні Алкоголіки», від якої Товариство отримало назву, і з допомогою багатьох друзів — неалкоголіків, Товариство почало привертати до себе національну та міжнародну увагу.
Службовий офіс було відкрито в місті Нью-Йорк, щоб обробити тисячі запитів і прохань про літературу, які надходять щороку.
Чи є якісь правила в АА?
Відсутність правил, розпоряджень чи примусів є однією з унікальних рис АА, як місцевої групи, так і всесвітнього товариства. Немає постанов про те, що член АА мусить відвідати певну кількість зборів за певний період часу.
Зрозуміло, що більшість груп мають неписану традицію, що того, хто все ще п’є і своєю нестримною поведінкою перешкоджає зборам, можуть попросити вийти; ту ж саму людину з радістю приймуть у будь-який час назад, якщо вона не заважатиме зборам.
Тим часом члени групи зроблять все можливе, щоб допомогти цій людині дійти до тверезого способу життя, якщо вона має щире бажання перестати пити.
Скільки коштує членство в АА?
Членство в АА не вимагає жодних фінансових зобов’язань. Програма одужання від алкоголізму доступна для кожного, хто має бажання перестати пити, незалежно від того, чи він або вона остаточно «на мілині», чи володіють мільйонами.
Більшість місцевих груп «пускають шапку по колу» на зборах, щоб оплатити вартість найнятого на збори приміщення та інші витрати, пов’язані з проведенням зборів, як, наприклад, каву, бутерброди, тістечка чи щось інше, що можна подати на стіл. Частину грошей, зібраних у такий спосіб, значна більшість груп добровільно передають національним та міжнародним службам АА. Ці групові фонди направляються виключно на служби, призначені допомагати новим і вже створеним групам, поширювати звістку про АА і його програму одужання до «багатьох алкоголіків, які ще не знають про неї».
Важливо зауважити, що членство в АА жодним чином не обумовлене фінансовою підтримкою Товариства. Багато груп АА фактично суворо обмежили суму грошей, яка може бути внесена членом. АА повністю утримує себе самі і не приймає жодних сторонніх внесків.
Хто керує АА?
АА не має службовців чи посадових осіб, наділених владою чи повноваженнями у Товаристві. В АА немає «керівництва». Однак, зрозуміло, що навіть у неформальній організації потрібно виконувати певні роботи. Наприклад, у місцевій групі хтось мусить потурбуватися про відповідне місце для зборів; необхідно складати розклад і програму зборів; треба приготувати каву і легкі закуски, які дуже сприяють встановленню неформальної товариськості на зібраннях АА; багато груп вважають за доцільне призначати людину, відповідальну за підтримання зв’язків з національним та міжнародним розвитком АА.
Коли місцева група вперше сформована, то добровольці можуть взяти на себе відповідальність за виконання цих завдань, діючи неформально як службовці групи. Однак, ці обов’язки якнайшвидше, поперемінно передаються шляхом виборів на обмежений термін іншим членам групи.
Типова група АА може мати голову, секретаря, організаційний комітет, відповідальних за продукти, скарбника і представника загальної служби, який представляє групу на регіональних чи окружних зборах. Новачків із солідним стажем тверезого способу життя просять брати участь у виконанні групових обов’язків.
На національному та міжнародному рівнях також є особливі завдання. Літературу потрібно писати, друкувати і розповсюджувати серед груп та окремих людей, котрі просять про неї. Потрібно відповідати на запити нових і вже створених груп; задовольняти індивідуальні прохання та давати інформацію про АА та його програму одужання від алкоголізму. Лікарям, священнослужителям, бізнесменам і директорам установ потрібно надавати допомогу та інформацію. Повинні бути встановлені здорові зв’язки з громадськістю – з пресою, радіо, телебаченням, кіно та іншими засобами масової інформації.
Для забезпечення успішного росту АА давні члени Товариства, разом з друзями-неалкоголіками, встановили опікунську раду — тепер відому як Головна Службова Рада Товариства Анонімних Алкоголіків. Рада виступає опікуном Традицій АА і всезагальної служби, а також бере на себе відповідальність за службові стандарти Головного Службового Офісу АА в Нью-Йорку.
Ланкою між Радою і групами АА в США і Канаді є Загальна Службова Конференція АА – Конференція, що охоплює близько 91 делегата з округів АА, 21 опікуна ради, членів Головного Службового Офісу та інших, збирається кожного року на декілька днів. Конференція є виключно консультативним службовим посередником. Вона не має повноважень втручатися чи керувати Товариством.
Таким чином, на запитання: «Хто керує АА?» можна відповісти, що це Товариство є винятково демократичним рухом, без центрального управління і з мінімумом формальної організації.
Чи АА є релігійним товариством?
АА не є релігійним товариством, оскільки воно не вимагає конкретної релігійної віри для вступу. Хоча воно підтверджене і схвалене багатьма релігійними діячами, однак не пов’язане з жодною організацією чи сектою. Серед його членів є католики, протестанти, іудеї, члени інших великих релігійних груп, агностики і атеїсти.
Безперечно, що програма одужання від алкоголізму, складена АА, грунтується на прийнятті певних духовних цінностей. Окремий член АА вільний тлумачити ці цінності так, як вважає за найкраще, або ж не думати про них зовсім.
Перед приходом до АА більшість членів вже визнали, що не могли контролювати своє пиття. Алкоголь став силою, могутнішою за них, і був прийнятий на таких умовах. АА пропонує, що для досягнення і підтримання тверезості, алкоголіку необхідно визнати і залежати від іншої Сили, могутнішої за нього. Дехто з алкоголіків вважає свою групу АА силою, могутнішою за себе; для багатьох інших цією Силою є Бог — як вони особисто розуміють його; ще інші покладаються на зовсім інші поняття Вищої Сили.
Деякі алкоголіки, коли вперше звертаються до АА, мають певні застереження щодо визнання будь-якого поняття Сили, могутнішої за них. Досвід показує, що якщо вони виявлять неупередженість до цього і продовжать відвідувати збори АА, то навряд чи їм буде надто важко виробити прийнятне рішення з цього суто особистого питання.
Чи АА є антиалкогольним рухом?
Ні. АА не має відношення до антиалкогольних рухів. АА «не схвалює і не засуджує жодних справ». Ця фраза, взята з широко прийнятого викладу мети Товариства, звичайно, стосується і питання так званих антиалкогольних рухів. Алкоголік, який став тверезим і намагається виконувати програму одужання АА, має таке ставлення до алкоголю, яке можна порівняти із ставленням хворого на сінну лихоманку до золотого прута.
В той час, як багато членів АА визнають, що алкоголь може годитися для більшості людей, вони знають, що для них це отрута. Пересічний член АА не має бажання нікого позбавляти того, що при належному використанні є джерелом задоволення. Член АА лише визнає, що особисто він нездатний дати собі раду з цим.
Чи багато жінок-алкоголіків в АА?
Кількість жінок, які знаходять допомогу в АА стосовно своєї проблеми пиття, щоденно зростає. Приблизно 1/3 частина теперішніх членів становлять жінки; їх частка серед новачків постійно зростає. Як і чоловіки в Товаристві, вони представляють усі можливі верстви суспільства і способи пиття.
Загально вважається, що жінка-алкоголік стикається з особливими проблемами. Через те, що суспільство мало тенденцію застосовувати різні стандарти до поведінки жінок, то деякі жінки могли відчувати більше тавро на собі через своє неконтрольоване вживання алкоголю.
АА не робить такої різниці. Незалежно від віку, соціального положення, фінансового становища чи освіти, жінка-алкоголік, так само як і чоловік, може знайти розуміння і допомогу в АА У структурі місцевої групи жінки — члени АА відіграють таку ж саму важливу роль, як і чоловіки.
Чи багато молодих людей є в АА?
Однією з найбільш підбадьорюючих тенденцій зростання АА є той факт, що все більше молодих чоловіків і жінок привертаються до програми перед тим, як проблема пиття приводить їх до повного краху. Тепер, коли прогресуючий характер алкоголізму є краще зрозумілим, ці молоді люди визнають, що, якщо ти алкоголік, то найкраще зупинити хворобу на початку.
При зародженні цього руху загально вважалося, що єдиними логічними кандидатами в члени АА є ті чоловіки і жінки, хто втратив роботу, вибився з життєвої колії, повністю розбив своє сімейне життя чи якось інакше ізолював себе від нормальних суспільних відносин за довгі роки.
Сьогодні до АА звертаються багато двадцятилітніх. Деякі ще підлітки. Більшість із них ще мають роботу і сім’ю.
Багато з них ще ніколи не були в тюрмі чи в лікувальному закладі. Але вони бачили напис на стіні. Вони визнають, що вони алкоголіки, і не хочуть дозволити, щоб алкоголь зруйнував їхні життя.
Їхня потреба у одужанні є такою ж примусовою, як і в старших чоловіків і жінок, які не мали можливості звернутися до АА в молодості. Будучи в АА, молоді і старші люди рідко відчувають свою різницю у віці. В АА обидві групи починають нове життя від однієї віхи — своєї останньої чарки.
Збори Групи
Збори місцевої групи є центром і душею Товариства АА Це в багатьох аспектах унікальний тип зборів, який може видатися дивним для новачка. Наступні запитання і відповіді роз’яснюють, як збори АА діють, і як новачок вписується в портрет групи.
Як людина вступає до АА?
Ніхто не «вступає» до АА у звичайному розумінні цього слова. Жодних заяв про вступ заповнювати не потрібно. Багато груп, по суті, навіть не ведуть реєстрації своїх членів. Там немає вступних внесків, податків, жодних платежів.
Більшість людей приєднуються до АА просто через відвідування зборів окремої місцевої групи. Їх знайомство з АА могло відбутися кількома шляхами. Дійшовши до тієї точки свого пиття, коли ці люди щиро захотіли кинути пити, вони могли добровільно встановити зв’язок з АА. Вони могли подзвонити у місцевий офіс АА, занесений до телефонної книги, або ж написати до Офісу Загального Обслуговування: General Service Office, Вох 459, Grand Central Station, New York, NY 10163. Інші могли бути скеровані до місцевої групи АА товаришем, родичем, лікарем чи духовним наставником.
Звичайно, новачок в АА мав нагоду поговорити з одним чи кількома членами місцевої групи перед тим, як відвідати перші збори. Це дає можливість дізнатися, яким чином АА допомогло цим людям. Початківець одержить факти про алкоголізм і АА, які допомагають визначити, чи він або вона чесно готові відмовитися від алкоголю. Єдиною вимогою для членства є бажання припинити пити.
АА не проводить кампаній по з набору членів. Якщо після відвідання кількох зборів новачок вирішує, що АА йому чи їй не підходить, то ніхто його не примусить залишатися. Можуть лише порадити бути надалі неупередженим до цієї теми, але ніхто в АА не намагатиметься вирішити це за них. Лише сам алкоголік може відповісти на запитання: «Чи мені потрібне Товариство Анонімних Алкоголіків?»
Що таке «відкриті» збори?
Відкриті збори АА — це збори групи, на які може прийти будь-хто із членів громади, алкоголік чи неалкоголік. Єдиним зобов’язанням є не розкривати імена членів АА поза зборами.
Типові відкриті збори звичайно мають «головуючого» та інших спікерів. Головуючий відкриває і закриває збори, та представляє кожного спікера. За малим винятком, спікери на відкритих зборах є членами АА. Кожний, по черзі, може розглядати якийсь індивідуальний досвід пиття, що привів до вступу в АА. Спікер може також дати свою інтерпретацію програми одужання і пояснити, що тверезість значить особисто для нього. Всі висловлені думки суто особисті, оскільки всі члени АА говорять лише за себе.
Більшість відкритих зборів завершуються неофіційною частиною, коли подають каву, безалкогольні напої і тістечка або печиво.
Що таке «закриті» збори?
Закриті збори обмежуються членами місцевої групи АА чи відвідувачами з інших груп. Метою закритих зборів є надати членам можливість обговорити певні стадії їх алкогольної проблеми, які найкраще зрозумілі тільки іншим алкоголікам.
Ці збори звичайно проводяться з якнайбільшою неформальністю, і всіх членів заохочують до участі в обговоренні. Закриті збори особливо цінні для новачків, бо дають можливість задавати запитання, що можуть турбувати початківця, і почерпнути з досвіду «старших членів» щодо програми одужання.
Чи можу я привести родичів або
друзів на збори АА?
У більшості місць, всі, хто цікавиться АА, незалежно від членства, радо запрошуються на відкриті збори груп АА. Новачки особливо запрошуються з дружинами, чоловіками або друзями на такі збори, оскільки їх розуміння програми одужання може бути важливим фактором у допомозі алкоголікові досягти і підтримувати тверезий спосіб життя. Багато подружніх пар відвідують збори разом і беруть активну участь у громадській роботі місцевої групи.
(Нагадуємо, що «закриті» збори традиційно обмежуються алкоголіками.)
Як часто члени АА повинні відвідувати
збори?
Абрагама Лінкольна якось запитали: «Яку довжину мусить мати людська нога?» Класична відповідь була: «Достатню, щоб досягти землі».
Члени АА не повинні відвідувати встановленої кількості зборів за певний період. Це справа суто особистого бажання і потреби. Більшість членів намагаються відвідувати принаймні одні збори на тиждень. Вони відчувають, що цього достатньо, щоб задовольнити свою особисту потребу в підтриманні контакту з програмою через місцеву групу. Інші ходять на збори майже щовечора, якщо є така можливість. Ще інші можуть обходитись відносно довго без зборів.
Дружня порада: «Ходіть на збори», яку так часто чують новачки, базується на досвіді великої більшості членів АА, котрі бачать, що надто довге невідвідування зборів погано впливає на якість їхнього тверезого способу життя. Багато хто знає, що якщо вони не ходять на збори, то можуть запити, а якщо вони регулярно відвідують їх, то без проблем залишаються тверезими.
Новачкам особливо корисно розкритися на відносно великій кількості зборів (чи інших контактів АА) у перші тижні і місяці перебування в групі. Збільшуючи свою можливість зустріти і почути членів АА, чий досвід пиття подібний до їхнього, вони, безумовно, можуть зміцнити своє власне розуміння програми і те, що вона може дати їм.
Майже всі алкоголіки в той чи інший час намагалися самостійно залишатися тверезими. Для більшості з них цей досвід не був особливо приємним або успішним. Якщо відвідування зборів допомагає алкоголікові підтримувати тверезий спосіб життя і одночасно отримувати задоволення, то здається розумним керуватися досвідом тих, хто «ходить на збори».
Чи мусять члени АА відвідувати збори
до кінця свого життя?
Не обов’язково, але, як зауважив один із членів: «Більшість із нас хочуть робити це, а декому це може бути необхідним».
Більшість алкоголіків не люблять, коли їм кажуть щось робити довгий період часу. На перший погляд, перспектива необхідності відвідувати збори АА всі майбутні роки життя може здатися важким тягарем.
Відповідь, знову ж таки, є наступною: ніхто не повинен нічого робити в АА. Завжди є вибір: робити чи не робити що-небудь, включаючи вирішальний вибір про те, чи шукати тверезості з допомогою АА.
Основна причина, через яку алкоголік має відвідувати збори групи АА — це отримати допомогу у збереженні тверезого способу життя сьогодні, а не завтра, чи наступного тижня, чи через десять років від тепер. Сьогоднішній день, безпосередній теперішній час — це єдиний період життя, коли член АА може щось зробити. Члени АА не турбуються ні про завтрашній день, ні про «решту свого життя». Для них важливо зберегти свою тверезість сьогодні. Про майбутнє вони потурбуються тоді, коли воно настане.
Отже, член АА, котрий хоче зробити все можливе, щоб забезпечити тверезість сьогодні, очевидно, продовжить ходити на збори. Але в основі відвідування завжди буде турбота про теперішню тверезість. Поки підхід до АА грунтується на цій основі, доти жодна діяльність, включаючи відвідування зборів, ніколи не може нагадувати довгострокового зобов’язання.
Як зможу я знайти час для зборів АА,
роботи з іншими алкоголіками
та іншої діяльності АА?
В період пиття більшість із нас якось ухитрялися зводити до мінімуму важливість часу, коли було що пити. Проте новачок АА іноді бентежиться, коли дізнається, що тверезість також вимагає часу. Якщо початківець є типовим алкоголіком, то в нього буде порив спішно надолужити «втрачений час» — старанно працювати на роботі, віддаватися втіхам домашнього життя, яке так довго нехтувалося, приділяти час церковним або громадським справам. Для чого ж іще потрібна тверезість — може запитати новий член, — як не для того, щоб вести повноцінне, нормальне життя, уриваючи його великими шматками?
Однак АА не можна прийняти, як таблетку. Досвід тих, хто досяг успіху у виконанні програми одужання, вартий уваги. Майже всі, без винятку, чоловіки і жінки, котрі дуже задоволені своєю тверезістю — це ті, хто регулярно відвідує збори, ніколи не відмовляється працювати з іншими алкоголіками, які шукають допомоги, і виявляє зацікавленість до інших видів роботи своїх груп. Вони реально і чесно пригадують безцільні години, проведені в барах, прогули на роботі, спад працездатності і муки сумління на ранок після пияцтва.
На противагу таким спогадам, декілька годин, відданих на вищезгадані справи і зміцнення своєї тверезості, насправді варті того.
Чи можуть новачки вступати до АА
за межами своєї громади?
Це питання іноді задають люди, які мають досить вагомі причини, щоб не ризикувати бути впізнаними як алкоголіки кимось зі своїх сусідів. Наприклад, вони можуть мати роботодавців, котрі зовсім не знайомі з програмою АА, і, можливо, вороже настроєні до кожного, хто визнає існування проблеми пиття. Вони можуть свідомо хотіти належати до АА, щоб здобути і підтримувати тверезий спосіб життя. Однак, вони можуть вагатися звернутися в групу у своїй власній громаді.
Відповіддю на це запитання є те, що людина вільна вступати до групи АА всюди, де він, або вона, захоче. Зрозуміло, що зручніше вступити до найближчої групи. Це, можливо, і найпростіший підхід до проблеми людини. Особа, котра звертається до АА по допомогу, переважно, але не завжди, є добре відомою, як п’яниця. Добра новина про тверезість цієї людини неминуче пошириться також. Навряд чи хтось із роботодавців чи сусідів буде обурений джерелом постійної тверезості свого працівника чи друга, незалежно, чи зосереджено воно в місцевій групі АА, чи в групі за вісімдесят кілометрів.
Мало кого в наш час звільняють з роботи чи стороняться в суспільстві через тверезість. Якщо досвід багатьох тисяч членів АА є надійним керівництвом, то найкращий підхід для новачка найперше полягає у пошуку допомоги в найближчій групі, а вже пізніше в турботі за реакцію інших людей.
Чи не втрачу я багато друзів і багато
задоволення, якщо прийду в АА?
Найкращою відповіддю на це є досвід сотень тисяч чоловіків і жінок, які вже прийшли в АА. Взагалі, вони вважають, що поки не вступили до АА, до тих пір не знали ні справжньої дружби, ні справжнього задоволення. Їхня точка зору на обидві речі змінилася.
Багато алкоголіків бачать, що їхні найкращі друзі задоволені, що вони розуміють той факт, що не можуть справитися з алкоголем. Ніхто не хоче бачити, як його друг продовжує страждати.
Звичайно, важливо вміти відрізняти дружбу від випадкових ресторанних знайомств. Дуже ймовірно, що алкоголік має багато знайомих, товариства котрих йому може бракувати якийсь час. Але їх замінять сотні членів АА, з якими познайомиться новачок — чоловіки і жінки, котрі з розумінням приймуть і завжди допоможуть у підтриманні тверезого способу життя.
Мало хто з членів АА захотів би проміняти задоволення, що приходить з тверезістю, на те, що здавалося задоволенням, поки вони пили.
Програма Одужання
Після відвідання кількох зборів, новачок безперечно чує посилання на такі речі, як «Дванадцять Кроків», «Дванадцять Традицій», «зриви», «Велика Книга», та інші вирази, характерні для АА. Наступні розділи описують ці поняття і роз’ясняють, чому вони часто згадуються промовцями АА.
Що таке «Дванадцять Кроків»?
«Дванадцять Кроків» — це серцевина програми особистого одужання від алкоголізму, складеної АА. Вони не є абстрактними теоріями, вони грунтуються на досвіді спроб і помилок перших членів АА. Вони описують те ставлення і діяльність, які ці перші члени вважають важливими у досягненні тверезого способу життя. Прийняття «Дванадцяти Кроків» ні в якому разі не є обов’язковим.
Однак, досвід показує, що ті члени, котрі докладають серйозних зусиль, щоб виконувати ці Кроки і втілювати їх у щоденне життя, безумовно, беруть від АА набагато більше, ніж ті, хто звертається до Кроків випадково. Було вже сказано, що фактично неможливо виконувати ці Кроки буквально день у день. Можливо це й так, але в розумінні, що Дванадцять Кроків представляють підхід до життя, цілком новий для більшості алкоголіків, багато членів АА відчувають, що Кроки є практично необхідними, якщо вони збираються підтримувати свій тверезий спосіб життя.
Ось текст Дванадцяти Кроків, який вперше з’явився в «Анонімних Алкоголіках», книзі досвіду АА:
1. Ми визнали, що ми були безсилими перед алкоголем, що наше життя стало некерованим.
2. Прийшли до віри, що Сила, могутніша за нас, може повернути нам здоровий розум.
3. Прийняли рішення передати свою волю і своє життя під опіку Бога, як ми розуміли Його.
4. Зробили ретельну та безстрашну моральну інвентаризацію самих себе.
5. Визнали перед Богом, перед собою та іншою людиною справжню природу своїх помилок.
6. Були повністю готові до того, щоб Бог усунув всі ці вади характеру.
7. Покірно попросили Його усунути наші недоліки.
8. Склали список усіх людей, кому ми заподіяли кривду, і сповнились бажанням відшкодувати всім їм завдані збитки.
9. Особисто відшкодовували заподіяну цим людям кривду, де тільки можливо, крім тих випадків, коли це могло зашкодити їм або іншим.
10.Продовжували робити особисту інвентаризацію, і коли ми були неправі, відразу визнавали це.
11. Шляхом молитви і медитації шукали покращення свого свідомого контакту з Богом, як ми розуміли Його, молячись лише про пізнання Його волі щодо нас і силу виконати її.
12. Отримавши духовне пробудження, в результаті виконання цих Кроків, ми намагалися донести цю звістку до алкоголіків і застосовувати ці принципи в усіх своїх справах.
Що таке «Дванадцять Традицій»?
«Дванадцять Традицій» — це принципи, які запропоновані, щоб забезпечити виживання і зростання тисячам груп, з яких складається Товариство. Вони грунтуються на досвіді самих груп у складні перші роки цього руху.
Традиції важливі як для ветеранів, так і для новачків, як нагадування про справжні засади АА, як товариства чоловіків і жінок, чиєю основною турботою є підтримання своєї тверезості і допомога іншим досягти тверезості.
1. Наш спільний добробут повинен бути на першому місці; особисте одужання залежить від єдності АА.
2. Стосовно мети нашої групи є лише один найвищий авторитет — люблячий Бог, як Він може виразити Себе у нашій груповій свідомості. Наші лідери — лише наділені довірою служителі; вони не керують.
3. Єдиною вимогою для того, щоб стати членом АА, є бажання кинути пити.
4. Кожна група має бути цілком автономною, за винятком справ, які стосуються інших груп або АА в цілому.
5. У кожної групи є лише одна головна мета — нести своє послання до алкоголіка, який все ще страждає.
6. Групі АА ніколи не слід підтримувати, фінансувати або надавати ім’я АА для використання жодній спорідненій організації або сторонній установі, щоб проблеми, пов’язані з грошима, власністю і престижем не відволікали нас від нашої головної мети.
7. Кожній групі АА слід повністю утримувати себе, відхиляючи внески ззовні.
8. Анонімним Алкоголікам слід завжди залишатися непрофесійною організацією, проте наші службові центри можуть наймати спеціальних працівників.
9. АА, як таке, ніколи не слід організовувати; але ми можемо створювати ради або комітети, безпосередньо відповідальні перед тими, кого вони обслуговують.
10. Анонімні Алкоголіки не мають точки зору щодо зовнішніх питань; отже ім’я АА ніколи не слід залучати до суспільних суперечок.
11. Наша політика зв’язків з громадськістю ґрунтується на привабливості, а не на рекламі; нам потрібно завжди зберігати особисту анонімність на рівні преси, радіо та кіно.
12. Анонімність є духовною основою всіх наших Традицій, що завжди нагадує нам ставити принципи перед особистостями.
Що таке “зриви”?
Іноді чоловік або жінка, котрі стали тверезими в АА, знову запивають. Такий рецидив у АА загально відомий, як «зрив». Він може трапитись у перші кілька тижнів чи місяців тверезості, або ж після багаторічної тверезості алкоголіка.
Майже всі члени АА, хто пережив це, кажуть, що зриви мають особливі причини. Ці люди свідомо забули, що вони визнали, що є алкоголіками, і були занадто впевнені у своїй здатності контролювати алкоголь; або ж вони не відвідували зборів АА, чи не підтримували неформального зв’язку з іншими членами АА Були випадки, коли вони надто дозволяли втягнути себе у бізнес чи громадські справи, щоб пам’ятати про значення тверезості. Іноді вони дозволили собі втомитися і були захоплені в час зниження їх розумового та емоційного захисту.
Іншими словами, більшість «зривів» не трапляються просто так.
Чи має АА базовий підручник?
Товариство АА має чотири книжки, які загалом вважаються «підручниками». Перша з них, «Анонімні Алкоголіки», відома також, як «Велика Книга», була видана у 1939 році, доопрацьована у 1955, 1976 та 2001 роках. Вона містить особисті історії 42 представників проблемних питущих, які вперше досягли стійкої тверезості з допомогою АА. Вона також містить запропоновані кроки і принципи, які, на думку перших членів, викликали їхню здатність побороти потяг до пиття.
Друга книжка, «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій», була видана у 1953 році. Це інтерпретація Білла В., співзасновника Товариства, тих принципів, які дотепер забезпечують тривале виживання окремих осіб і груп у межах АА.
Третя книжка «Товариство Анонімних Алкоголіків Досягає Повноліття», видана у 1957 році, є стислою історією перших двох десятиліть Товариства.
Четверта книжка — «Як Білл Бачить Це» (раніше вона мала назву «Спосіб Життя АА», хрестоматія, написана Білом). Це збірка письмових праць Білла В.
Ці книжки можна придбати через місцеві групи АА, або замовити безпосередньо у Товаристві Анонімних Алкоголіків: Alcoholics Anonymous, Вох 459, Grand Central Station, New York, NY 10163.
Контакти товариства Анонімних Алкоголіків в Україні:
Український Центр Обслуговування АА
Тел.: (+38096) 527-8752; (+38099) 928-9378;
(+38093)-573-0355.
www.aa.org.ua
E-mail: aa.ua.gso@gmail.com
Що таке «24-годинна програма»?
Вираз «24-годинна програма» вживається, щоб описати основний підхід АА до проблеми, як залишитися тверезим. Члени АА ніколи не зарікаються від алкоголю на ціле життя, і не беруть на себе зобов’язань не випити «завтра». До того часу, як вони звернулися в АА за допомогою, вони побачили, що як би щиро вони не обіцяли собі утриматися від алкоголю «в майбутньому», з часом вони забували свою обіцянку і напивалися. Потяг до пиття виявився сильнішим за найкращі наміри не пити.
Член АА визнає, що найбільшою проблемою є залишатися тверезим зараз! Поточні 24 години — це єдиний період, коли член АА може щось зробити стосовно пиття. Вчорашній день минув. Завтра ще не настало. «Але сьогодні», — каже член АА, — «сьогодні я не вип’ю. Може в мене буде спокуса випити завтра, і можливо, вона буде. Але про завтрашній день треба турбуватися, коли він настане. Моя основна проблема — не випити за ці 24 години».
Разом з 24-годинною програмою, АА підкреслює важливість трьох гасел, які новачок безперечно чув не раз перед вступом до АА. Ось ці гасла: «В першу чергу роби найважливіше», «Живи сам і дай жити іншим», «Тихіше їдеш — далі будеш».
Якщо алкоголік робить ці гасла основною частиною свого ставлення до проблем щоденного життя, то це, як правило, значно полегшує спробу жити успішно без алкоголю
Що таке «Виноградна лоза» АА?
«Виноградна лоза» — це щомісячний журнал кишенькового розміру, що видається для членів АА та друзів, які прагнуть і надалі розділяти досвід АА. Цей єдиний міжнародний журнал Товариства АА, «Виноградна лоза», редагується штатом, який цілком складається з членів АА.
Окремі примірники журналу зазвичай роздаються щомісяця на зборах місцевих груп, але більшість читачів воліють діставати свої примірники регулярно, за передплатою. У США вартість щорічної передплати становить 27,00 доларів, трохи більше у Канаді; окремі примірники коштують 2,50 доларів.
Чому здається, що АА не діє для деяких
людей?
Відповідь така, що АА ефективне лише для тих, хто визнає, що є алкоголіком, хто чесно хоче перестати пити, і хто здатний надавати цим фактам першорядного значення завжди.
Зазвичай, АА не діє для того чоловіка або жінки, хто має застереження, чи є він або вона алкоголіком, і хто чіпляється за надію, що він зможе пити нормально знов.
Більшість медичних авторитетів кажуть, що жодний, хто є алкоголіком, ніколи не зможе пити нормально знову. Алкоголік мусить визнати і прийняти цей головний факт. Це визнання і прийняття мусить поєднуватися з бажанням перестати пити.
Після певного періоду тверезості в АА дехто схильний забувати, що є алкоголіком, з усіма наслідками цього діагнозу. Їхня тверезість робить їх надто самовпевненими, і вони вирішують знов експериментувати з алкоголем. Результати такого експериментування є цілком передбачуваними для алкоголіків, їхнє пиття незмінно прогресує.
Запитання Новачків
АА має лише одну основну мету, хоча воно може бути причетним і до інших корисних справ. Нижче подані запитання, які іноді задають новачки Товариству.
Чи АА допоможе мені фінансово?
Багато алкоголіків, перед тим, як звернутись до АА за допомогою зі своєю проблемою пиття, також нагромадили і значні фінансові проблеми. Тому не дивно, що дехто може плекати надію, що АА якимось чином зможе допомогти їм залагодити найбільш невідкладні фінансові зобов’язання.
Ще в перші роки становлення АА як товариства було виявлено, що гроші, чи їх нестача, не впливають на здатність новачка досягти тверезості і знайти свій вихід з багатьох інших проблем, ускладнених надмірним вживанням алкоголю.
Відсутність грошей – навіть з важким тягарем боргів – не виявилася перешкодою для алкоголіка, який чесно і щиро хотів відчути реальності життя без алкоголю. Коли велика проблема алкоголю була усунута, то й інші проблеми, включаючи фінансові, вирішувались також. Дехто з членів АА досяг сенсаційних фінансових успіхів за відносно короткий період. Для інших шлях був важким і довгим. Основною відповіддю на це запитання є те, що АА існує лише для однієї мети, і що ця мета не має жодного відношення до матеріального достатку чи його відсутності.
Ніщо не перешкоджає будь-якому члену групи запросити новачка на обід, дати йому одяг чи навіть позичити гроші. Це справа особистого рішення і свободи дій. Однак, було би помилкою, якби в алкоголіка склалося враження, що АА є якоюсь добродійною фінансовою організацією.
Чи допоможе мені АА залагодити
мої сімейні проблеми?
Алкоголь часто є ускладнюючим фактором сімейного життя, посилюючи дрібне роздратування, викриваючи вади характеру і ускладнюючи фінансові проблеми. Багато чоловіків і жінок повністю зіпсували своє життя до того часу, як звернулися в АА.
Деякі новачки АА, раптом усвідомивши свій внесок у цей хаос, виявляють палке бажання розкаятись і відновити нормальний спосіб життя з найближчими людьми. Інші, з певних причин або й без причини, продовжують відчувати глибоку образу до своїх родин.
Майже без винятку, новачки, котрі щиро ставляться до програми одужання, що складена АА, успішно налагоджують розбите сімейне життя. Зв’язки, що возз’єднують чесного алкоголіка з членами його родини, часто є міцнішими, ніж будь-коли раніше. Звичайно, іноді виявляється, що було завдано непоправної шкоди, і треба виробляти цілком новий підхід до сімейного життя. Але, переважно, такі історії закінчуються щасливо.
Досвід показує, що алкоголік, який приходить до АА виключно для того, щоб зберегти спокій у родині, а не за щирим бажанням перестати пити, може мати труднощі у досягненні тверезості. Щире прагнення до тверезого способу життя повинне бути на першому місці. Будучи тверезим, алкоголік зрозуміє, що до багатьох інших проблем щоденного життя можна підійти реалістично і з дуже добрим шансом на успіх.
Чи АА влаштовує лікарні або будинки
відпочинку для алкоголіків?
Немає «будинків відпочинку, ні лікарень АА». Традиційно, жодні професійні послуги чи засоби не пропонуються і не виконуються під опікою АА. Дотримуючись традиції відносно неприйняття послуг, які готові надати інші люди, АА уникає всіляких можливих непорозумінь щодо своєї основної мети — допомогти алкоголікам знайти спосіб життя без алкоголю.
У деяких місцях службові комітети, які складаються з окремих членів АА, домовилися з місцевими лікарнями про прийом туди алкоголіків, що перебувають під опікою членів АА, як окремих осіб, а не представників Товариства в цілому.
В інших місцях, окремі члени або групи членів АА створили будинки відпочинку, які головним чином навертають новачків до програми одужання. Через своє особливе розуміння проблем, з якими стикається алкоголік, власники чи керівники цих установ часто можуть допомогти новачку в перший критичний період тверезості. Але ці будинки не мають відношення до АА, окрім того факту, що ними можуть опікуватися люди, котрі самі досягли тверезості з допомогою АА.
Як рух, АА ніколи не приєднується до жодної комерційної діяльності.
Чи АА займається громадською
діяльністю для своїх членів?
Більшість членів АА є компанійськими людьми і цей фактор міг в першу чергу спричинитися до їхнього алкоголізму. Як наслідок цього, збори місцевих груп АА проходять жваво.
Товариство АА ніколи не розробляло жодної офіційної програми громадської діяльності для своїх членів, оскільки єдиною метою цього руху є допомогти алкоголікам вести тверезий спосіб життя. В деяких місцях члени АА, на свою власну відповідальність, відкрили клуби чи інші заклади для членів місцевої групи. Такі клуби традиційно незалежні від АА, і велика увага звичайно приділяється тому, щоб уникнути прямого ототожнення їх з рухом.
Навіть там, де немає клубів, у місцевих групах прийнято влаштовувати святкування річниць, проводити пікніки, новорічні вечори, інші спеціальні події і тому подібне. У деяких великих містах члени АА регулярно збираються на ланч і влаштовують неформальне проведення вихідних днів.
Що думають про АА медичні авторитети?
Також дивіться брошуру: «АА як ресурс для фахівців охорони здоров’я».
З перших днів свого існування АА користувалось дружнім ставленням і підтримкою лікарів, які були знайомі з його програмою одужання від алкоголізму. Лікарі, безумовно, краще, ніж будь-хто інший, можуть оцінити, якими ненадійними були інші підходи до проблеми алкоголізму в минулому. АА ніколи не вважалось єдиною відповіддю на цю проблему, але програма одужання АА спрацьовувала так часто там, де інші методи не діяли, що сьогодні лікарі нерідко є найщирішими прихильниками даної програми у своїх громадах.
Ставлення медиків до АА було висловлено в 1951 році, коли Американська Асоціація Охорони Здоров’я висунула АА на здобуття славнозвісної Премії Ласкера, як «офіційне визнання успіху АА у ставленні до алкоголізму як до хвороби, та знятті з нього соціального тавра».
Однак, АА є ще новим (або невідомим) у деяких громадах, і не всі лікарі знайомі з програмою одужання. Ось уривки з висловлювань про АА провідних медичних авторитетів:
«У 1967 році Американська Медична Асоціація відзначила, що членство в АА все ще було найефективнішим засобом лікування алкоголізму і процитувала Д-ра Рут Фокс, відомого спеціаліста з проблем алкоголізму і тодішнього медичного керівника Національної Ради з Питань Алкоголізму: «З тисячами своїх груп і 300 000 алкоголіків, які одужали (тепер їх понад 2 000 000), АА безсумнівно досягло більше, ніж усі ми разом. Для пацієнтів, котрі можуть і хочуть прийняти їх, АА, можливо, є єдиною формою потрібної терапії».
«Я маю найглибшу повагу до АА за ту роботу, яку воно виконує, за його дух, за його суттєву філософію взаємодопомоги. Я не пропускаю нагоди висловити своє схвалення публічно і приватно там, де це становить інтерес.»
Карл Меннінгер, Доктор Медицини,
Фонд Меннінгера.
«Можливо, найбільш ефективним засобом лікування у реабілітації алкоголіка є філософія життя, яка сумісна з індивідуумом та його родиною, захоплююча віра в себе, яка приходить лише після того, як він навчиться розуміти себе, і близьке спілкування з іншими людьми, які мають спільний досвід. Співпраця лікаря з Товариством Анонімних Алкоголіків є одним із шляхів досягнення його пацієнтом цих речей».
Марвін А. Блок, Доктор Медицини,
член Комітету з Алкоголізму і Наркозалежності Американської Медичної Асоціації.
Що думають релігійні лідери про АА?
Також дивіться брошуру:
«Духовенство запитує про Анонімних
Алкоголіків»
Напевно, жодний непрофесійний рух сучасності не користувався більшою підтримкою духовенства всіх великих релігій, ніж АА. Як і лікарі, духовні наставники людства давно стурбовані проблемою алкоголізму. Багато з них особисто чули, як чесні люди давали щирі обіцянки утримуватися від алкоголю, якого вони не могли контролювати — а потім бачили, як вони порушували ці обіцянки через години, дні або тижні. Співчуття, розуміння і звертання до свідомості мало що дало духовенству у їхніх спробах допомогти алкоголіку.
Отже, можливо не дивно, що АА, хоч і пропонує спосіб життя, а не спосіб офіційної релігії, повинні бути тепло сприйняті представниками багатьох різних віросповідань. Ось як деякі з них зверталися до АА в минулому:
«Директорський Бюлетень», Єзуїтське періодичне видання, Сант Луїс, Міссурі.
«Отець Даулінг, працівник часопису «Королівська праця», мав виняткову нагоду спостерігати рух Анонімних Алкоголіків.
«Він побачив, що наріжним каменем терапії АА є самозречення, покірність, добродійність, добрий приклад, і можливості нового шляху суспільного відновлення. В цьому русі представлені всі віросповідання. Читачів можна запевнити, що жодна стаття, ані книжка про цей рух не переконає і на десяту частину так, як особистий контакт з окремою особою чи групою членів АА, чия особистість, сім’я і бізнес перетворилися з хаосу у значний успіх.»
«Жива Церква» (Єпископське видання)
«В основі методу Товариства Анонімних Алкоголіків лежить істинно християнський принцип, що людина може допомогти собі, лише допомагаючи іншим. Самі члени описують план АА як «самообнадіяння». Це самообнадіяння привело до відновлення фізичного, психічного і духовного здоров’я і самоповаги у сотень чоловіків і жінок, які б безнадійно занепали без цієї унікальної, але ефективної терапії».
Хто відповідає за рекламування АА?
Традиція АА щодо громадських зв’язків завжди зосереджувалась на привертанні, а не рекламі. АА ніколи не домагається рекламування, але завжди тісно співпрацює з відповідальними представниками преси, радіо, телебачення, кіно та іншими засобами масової інформації, котрі шукають інформацію про програму одужання.
На національному та міжнародному рівнях звістки про АА поширюються через Комітет громадської інформації Головної Службової Ради. Місцеві комітети також організовані, щоб забезпечувати засоби масової інформації фактами про АА, як засобом для алкоголіків, у своїх громадах.
АА глибоко вдячне всім своїм друзям за позитивне визнання даного руху. Воно також глибоко цінує той факт, що анонімність членів, на яку так наполягає програма, добросовісно дотримувалась усіма засобами масової інформації.
Слід також відзначити, що всередині АА, на зборах АА та поміж собою члени АА не дотримуються анонімності.
Новий Спосіб Життя
Спосіб життя не можна точно описати, ним потрібно жити. Описова література, що грунтується на широких натхненних узагальненнях, неминуче залишить багато запитань без відповіді і багатьох читачів без відчуття повного задоволення, що вони знайшли те, чого потребували і шукали. З іншого боку, каталог методик і подробиць програми для життя може показати лише частково цінність такої програми.
АА — це програма нового способу життя без алкоголю, програма, яка успішно діє для сотень тисяч чоловіків і жінок, котрі втілюють і застосовують її чесно і щиро. Вона ефективна в цілому світі, для чоловіків і жінок усіх рангів і верств суспільства.
Можливо, ця брошура відповіла на основні запитання, висловлені чи невисловлені, що можуть бути у вас стосовно АА. Можливо, будуть і інші запитання, на які можна дати відповідь, так як було зроблено у цій брошурі, виключно на основі досвіду АА відносно алкоголізму. Якщо ви маєте такі запитання, то сміливо зв’язуйтеся з групою АА у своїй або найближчій громаді. Або пишіть до Головного Службового Офісу: General Service Office, Вох 459, Grand Central Station, New York, NY 10163.
Контакти товариства Анонімних Алкоголіків в Україні:
Український Центр Обслуговування АА
Тел.: (+38096) 527-8752; (+38099) 928-9378;
(+38093)-573-0355.
www.aa.org.ua
E-mail: aa.ua.gso@gmail.com.