Духовенство практично всіх віросповідань дало АА своє благословення. Отець Едвард Давлінґ* з редакційної колегії Єзуїтського журналу «Queen’s Work» каже: «спільнота Анонімних Алкоголіків є природною; вона природня в тій точці, де природа найближче зближається з надприродним, а саме у приниженні, наслідком якого є смиренність. Є щось духовне у художньому музеї чи у симфонії, і Католицька Церква схвалює їх використання нами. Є щось духовне і в АА, і участь католиків у цім майже завжди призводить до того, що менш релігійні католики стають кращими».

Єпіскопальний часопис «Жива Церква» відзначає в редакційній статті: «Основа методу Анонімних Алкоголіків – це істинно християнський принцип, що людина не може допомогти собі інакше, ніж допомагаючи іншим. План АА описується самими членами, як «самострахування». Це самострахування привело до відновлення фізичного, розумового і духовного здоров’я та самоповаги сотням чоловіків і жінок, які б безнадійно опустилися і опинилися за бортом без унікальної і ефективної терапії АА».

Промовляючи на вечері, зорганізованою Джоном Д. Рокфеллєром-молодшим, щоб представити Анонімних Алкоголіків деяким своїм друзям, Д-р Гаррі Емерсон Фосдік зауважив: «Я думаю, що з психологічної точки зору, застосований у цьому русі підхід має таку перевагу, яку неможливо дублювати. Я підозрюю, що при умові мудрого керівництва — а воно, здається, є в мудрих і розсудливих руках — цей проект має попереду великі можливості, які ми, мабуть, навіть не зможемо собі уявити».

*Отець Ед, один з перших і чудових друзів AA, помер навесні 1960 р.